Підтримка місіонерів

Місіонерство (від лат. Missio - посилка, доручення) - одна з форм діяльності релігійних організацій, що має на меті навернення невіруючих людей, що ніколи не мали змоги почути добру звістку про Ісуса Христа.

В Євангелії описано, що перед вознесінням на небо, Ісус дав учням доручення нести благу звістку по всім народам: "А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь." (Євангеліє від Матвія 28:18-20) Саме виконуючи ці слова, місіонери йдуть у далекі країни, де люди ще ніколи не чули про Бога та про Його любов, і несуть їм добру звістку про спасіння через віру в Ісуса Христа.

Церква Дім Молитви у місті Яготин підтримує матеріально сім’ю місіонерів Євгенія, Ірини та Матвійка Константиників, які поїхали до Папуа-нової Гвінеї, де люди досі живуть в племенах, не вміють читати, поклоняються тваринам та ніколи не чули про Ісуса Христа…

Декілька слів від Євгенія:

фотоальбом на сайті сім’ї Константиників "www.big-dream.org"

Папуа-нова Гвінея live - це РЕАЛЬНІ фото реальних людей з цієї країни. Їх повсякденна культура, побут, традиції .... Там немає фотошопних уловок для туристів. Так живуть ці люди щодня ... Подивіться!!

Що ж, якщо Ви знаєте про цю країну стільки ж, скільки знали ми на момент покликання від Бога, то Вам буде корисно дізнатися деякі загальні відомості:

Чисельність населення - 5,9 млн (оцінка на липень 2008 року)
Частка населення старше 65 років - 4%
Частка міського населення - 15%
Грамотність - 63% чоловіків, 51% жінок (за переписом 2000 року)
Клімат-Тропічний, жаркий і вологий. t = 28-30 цілий рік.
Опади - 1300-5000 мм на рік (для України норма 360 мм на рік)
Мова - державний «піджин - інгліш» + 800 різновидів місцевих говірок. Можна витратити багато років на вивчення мови певного села, а потім від'їхати на 10 км - і тебе вже ніхто не зрозуміє...
Незалежність - 1975 р.

Коли ми дивилися фотографії в Інтернеті, ми дивувалися... Дуже красиво, незаймана природа, величезний різновид флори і фауни... Одне з небагатьох місць на землі, ще поки не зіпсованих людиною... Не дарма біля аеропорту в Порт-Морсбі (столиця ПНГ) стоїть табличка з написом «Вікно в рай». Але що ж криється за цією красою?

Останні новини з ПНГ:

- Більше 50 чоловік були вбиті в Папуа - Новій Гвінеї за останні кілька місяців через підозри в тому, що вони займалися чорною магією. Про це, як повідомляє The Times, заявляють правозахисні організації.

Більшість убитих, за даними газети, - жінки, запідозрені в чаклунстві. Зазвичай їх лінчує натовп, проте іноді населення влаштовує якусь подобу суду. Підозрюваних у чаклунстві спалюють, забивають камінням, цькують і вішають. Влада країни не може зупинити насильство.

- Хворих на СНІД жителів Папуа Нової Гвінеї ховають живцем їх власні родичі, які бояться заразитися. "Я на власні очі бачила трьох осіб. Їх поховали, коли прояви хвороби посилилися і їх не могли лікувати", розповіла Маргарет марабу найбільшої газеті Папуа Нової Гвінеї Post Courier.

- У 2008 році держдепартамент США оприлюднив список країн, де широко поширена торгівля людьми. Приблизно в одному випадку з п'яти жертвами работорговців стають діти. При цьому злочинці можуть використовувати своїх маленьких жертв як для дрібної ручної роботи, так і для заняття проституцією. У чорному списку виявилася і Нова Гвінея.

Не дуже райська картина, чи не так?

Ось ще кілька цікавих фактів про цю країну.

На запитання «Ви одна дружина в чоловіка?» 5% жінок відповідають «Так», 30% - ні, решта «Не впевнена»
Якщо дитина з'їла кокос з дерева чужої землі, йому відмовлять у праві ходити в школу на цій чужій землі, поки плем'я не розплатиться за кокос.
Більшість племен «кланів» все ще ведуть міжусобні війни.
На знак співчуття родичам покійного друзі відрубують фаланги пальців на руках і присилають як сувенір.
Після смерті родичі муміфікують покійних і поміщають тіла в особливому місці за селом. Вважається, що мумії предків захищають село від злих духів. До них приходять за порадою і ретельно охороняють.
У кожного племені є «тотем» - божок, якому вони поклоняються. В основному, це тварини - свиня, крокодил і т.д.
Часто підлітків, які досягли «зрілості» (приблизно 12 років), після особливого ритуалу забирають в «будинок духів» для «виховання». Часто «виховання» передбачає збочені сексуальні зносини. Виходять вони звідти вже «зрілими» чоловіками.
Найбільше папуаси бояться злих духів. Щоб «задобрити» їх, вони приносять жертви і носять спеціальні обереги.

Але найголовніше - і саме це спонукає нас залишити рідних, близьких, а також ванну, холодильник і затишну квартиру і кинутися з головою в світ без цивілізації, в якому до цих пір вогонь добувають тертям - ці люди ніколи (НІКОЛИ!) не чули про Ісуса Христа! Подумайте. Ніколи. У них немає Різдва. Ні рибок на машині (ну, взагалі, це якщо промовчати про те, що машин у них теж немає). Ні великодніх яєць.

А найголовніше - немає надії, немає вибору! Вони вмирають і не можуть вибрати, куди їм піти, тому що вони не знають альтернативи муміям і крокодилам! Коли їм погано, вони не стають на коліна і не дають можливості Люблячому Отцю утерти їхні сльози... Коли у них помирає дитина або в них немає дітей, вони не можуть помолитися Тому Хто дає Життя, бо вони не НЕ ЗНАЮТЬ, що є такий. І вони ніколи не побачать Ангела Життя у колисці - свою дитину... В світі смерті немає місця для Ангела Життя.

І зараз, коли я пишу ці рядки ще одна душа (може це хлопчик, а може - симпатична дівчинка з темним обличчям і кучерявим волоссям), в забутій людьми, але не Богом, Папуа-новій Гвінеї, вмирає і йде прямо в пекло, бо хтось не розповів їм про інше...